Ласкаво просимо

Ради вітати вас на нашому порталі. Сподіваємося, ви зможете знайти тут багато нового і цікавого.

Канадська французька мова. Частина 1

Канада – друга франкомовна країна в світі після Франції. Говорять французькою мовою в цій країні близько 6 мільйонів чоловік з 26-ти мільйонного населення. Але все-таки велика частина з них – англо-говорящие, їх чисельність складає близько 40% жителів. Разом з французькою і англійською мовами використовуються і інші мови і діалекти. Канадські французи проживають в основному на території, розташованій на сході Канади. Це провінції Квебек, Нью-брансуїк і Онтаріо. Франко-канадци розділяються на акадійцев (Нью-брансуїк, Нова Шотландія) і квебекцев (провінція Квебек). На землях Північної Америки вихідці з країн Европи з'явилися досить давно, а з 16 сторіччя вони стали тут "частими гостями". Сюди прибували мореплавці і мандрівники з Португалії, Англії і Франції. І в 1534 році французи поставили хрест з дерева на побережжі затоки Святого Лаврентія. Цим належало початок колонізації територій Північної Америки французами. Сюди прибували з Франції не тільки моряки, але і будівельники, солдати, священики, ремісники, землероби та інші. Вони будували удома і фортеці, церкви і лікарні, школи і торгові лавки. В цей же час колонізація північноамериканських земель відбувалася і з боку англійців. Ділення територій між двома колонізаторами привело до війни, яка почалася в 1744 році і тривала майже 4 року. У 1748 році Великобританія і Франція уклали між собою світову угоду, згідно якій за французами була закріплена менша територія, чим та яку вони займали в довоєнний час. Природно це їм не сподобалося, і війна поновилася. Врешті-решт в 1791 році Канада яка була єдиною державою, підлеглим британській короні, розділилася надвоє: одна частина належала англійським колоністам, а інша – французьким. Унаслідок таких подій політика, економіка і торгівля Канади були орієнтовані на Англію, і як результат цього було ухвалення англійської мови як державного, використовуваного не тільки в політиці, але і в торгівлі, освіті, богослужінні і тому подібне. Французька ж мова була майже на межі зникнення: розвиток мови припинився, його вживали в спілкуванні тільки жителі сів, в містах же він використовувався тільки в побуті в усній мові. У відношенні один одного англійська і французька мови були довгий період часу відповідно пригноблюючим і гнобленим. Проте французи все ж таки зуміли зберегти свою мову і традиції в цей нелегкий для них час. Характерним був у той час ностальгічний настрій. Багато франко-канадци сумували по Франції і французькій культурі. Результатом цього стало розповсюдження схильностей пуристів і бажання повсюдно спілкуватися, використовуючи класичні норми літературної і письмової форм французької мови. Разом з цим, розмовний варіант французької мови (жуаль), яка використовувалася селянами і простими городянами, зазнавала негативне відношення з боку еліти франко-канадського населення. І лише після закінчення Другої світової війни у французів канадського походження з'явилося прагнення до оновлення і розширення мови. Багато хто з них, переїхавши в місто, почав займатися торгівлею, працювали в різних областях промисловості. І на початку 60-х років минулого століття відбувся поворот в національній свідомості французів, який спричинив новий етап культурного підйому нації. Вони почали розуміти той факт, що знаходячись під тиском і впливом англійців, вони можуть втратити не тільки свої культурні цінності і традиції, але і своя мова. У боротьбі за рідну мову і культуру канадські французи добилися того, що їх мова, разом з англійським звели до статусу державної мови в на тих територіях Канади, де проживали французи. У Квебеке такий закон був ухвалений в 1969 році, а в 1974 році такий же закон був ухвалений в провінційних областях. А з 1961 року була прийнята політика, що стосується вживання французької мови на приватних і державних підприємствах країни. Французький повинні були знати всі держслужбовці в Квебеке, а також ті підприємці, які хотіли отримати ліцензію на заняття приватною діяльністю в будь-якій області промисловості і виробництва. У соціальній сфері обов'язковим було використання французької мови, хоча і не заборонялося разом з ним використання інших мов. Що ж до сфери освіти, то діти повинні були проходити навчання французькою мовою, за винятком тих дітей, які пройшли спеціальне тестування, довівши тим самим свої здібності до навчання англійською мовою. Після ухвалення третього закону (1977 рік), що стосується французької мови в Канаді, були проголошені основні права канадських громадян французького походження, що стосуються використання їх рідної мови. Так, на території Квебека громадяни мали право використовувати свою мову повсюдно і отримувати необхідну ним інформацію від державних структур і послуги від установ всіх сфер діяльності французькою мовою. Також було скасовано тестування для навчання в англійських школах. Проте для того, щоб дитина могла потрапити в таку школу, хоч би один з його батьків повинен був мати щонайменше початкову освіту на англійській. У подальших законах були внесені лише невеликі доповнення у використання мови. Варто відмітити, що права на використання рідної мови англомовними громадянами на територіях французьких областей ніяк не були ущемлені. На сьогоднішній день в Квебеке існує дві основні мови – англійський і французький. Разом з цим фактом, в канадських провінціях проживають люди, для яких ні французька, ні англійська мова не є рідною. Проте їх не дуже багато, і разом з рідною мовою він використовують одну з двох основних, поширених на території Канади мов. У решті 9-ти провінцій країни населення в основному англомовне, тільки в провінціях Нью-брансуїк і Онтаріо поживає достатньо велике число франкоговорящих громадян. Так, в Канаді існує білінгвізм, що сформувався на основі двох мов: англійського і французького. З продовженням даної теми ви можете ознайомитися в другій частині статті.

Клуб Носіїв Мови

Copyright (c) 2012